Конспект уроку. Радісно - бешкетний світ дитинства в повісті Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»

Тема. Радісно - бешкетний світ дитинства в повісті Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»

Мета: навчити учнів обмірковувати прочитане, висловлювати свої думки щодо твору,  вчити характеризувати образи, давати оцінку вчинкам героїв, показати ставлення автора до своїх героїв; розвивати образне й аналітичне мислення, формувати навички критичного мислення, виразного читання, спілкування з дорослими та однолітками;

виховувати учнів на основі загальнолюдських цінностей, які утверджуються у творі(доброта, благородство), виховувати в учнів об`єктивне ставлення до людських вчинків, здатність цінувати дружбу; формувати оптимістичний світогляд, здійснювати профілактику шкідливої звички (куріння), виховувати здатність протидіяти небезпечним пропозиціям, виховувати найкращі моральні якості

Обладнання: видання твору( Київ, «Веселка» 1982, переклад Юрія Корецького), портрет письменника, ілюстрації до твору

Хід уроку

1.Організаційний момент

 2.Актуалізація опорних знань учнів .

Письменники — люди особливі. У них багаті фантазія та творча уява. Але найкраще пише той, кому близькі думки й почуття героїв, добре знайомі складні ситуації, радощі й печалі життя. Як ми знаємо з біографії, Марк Твен був саме такою людиною. У дитинстві — бешкетник, винахідник, кмітливець.У юності й дорослому житті — людина, яка багато знала й бачила, змінила чимало професій, відчула радість перемоги і гіркоту поразок, невдач, злиднів.Утім письменник не забув, як йому жилося в дитинстві, що тоді хвилювало,з чим він, стикаючись із дорослим життям, погоджувався, а що категорично не сприймав. Звісно, історії, які траплялися з хлопцями, мабуть, дуже перебільшені, але цілком імовірні, що є характерною ознакою художнього твору.

3.Мотивація навчальної діяльності. Ми з вами сьогодні пригадаємо пригоди наших головних героїв і спробуємо оцінити їх вчинки, визначити чи завжди герої чинили правильно, які були або могли бути наслідки їх вчинків, як складалися стосунки героїв з дорослими та однолітками

4.Формування знань, умінь, навичок

1.Аналіз епізодів

Том і тітка Поллі

-За що сварила тітка Поллі Тома? Як вона ставилась до хлопчика? Чи правильно вчинила тітка, покаравши Тома і примусивши його працювати у вихідний? Як Томові вдалося вийти переможцем із цієї ситуації?

Том у церкві

-Чи хочеться Томові йти до церкви?

-Що йому там не подобається?

-Як Том протистоїть лицемірству дорослих?

Висновок: Том не сприймає лицемірства дорослих  Його витівки в церкві-своєрідний підсвідомий бунт проти «благопристойності»

На цвинтарі

Яка трагедія сталася на цвинтарі? Чи була вона стосовно хлопців дитячою пригодою?

Прийом «Дерево рішень»

Які шляхи були у друзів у даній ситуації? (Одразу все розповісти дорослим, не доводити справу до суду над Мафом Поттером, з`ясувати його невинність і підступність негідника індіанця Джо. Інший- «Поки мовчимо, нам нічого боятися», але до кінця днів хлопці мучитимуться через нечисте сумління)

Як вчинив Том Сойєр?

Том у школі.

-Чому Том порушує порядок у класі? Чому він такий неуважний?

-Коли проявляється благородство душі Тома? Висновки. Том внутрішньо дуже благородний хлопчик, він жертвує собою заради Беккі.

На цвинтарі

Яка трагедія сталася на цвинтарі? Чи була вона стосовно хлопців дитячою пригодою?

Прийом «Дерево рішень»

Які шляхи були у друзів у даній ситуації? (Одразу все розповісти дорослим, не доводити справу до суду над Мафом Поттером, з`ясувати його невинність і підступність негідника індіанця Джо. Інший- «Поки мовчимо, нам нічого боятися», але до кінця днів хлопці мучитимуться через нечисте сумління)

Як вчинив Том Сойєр?

Свідчення у суді.

-Яке почуття Томові вдалося перебороти в собі, щоб урятувати Мафа Поттера? Чи легко  йому було це зробити?

-Як би ви оцінили цей вчинок?

Висновок . Том має благородне, відважне серце, здатне на смертельний ризик заради спасіння чужого життя

 -Як змінилося у містечку ставлення городян до «розбишаки» і «поганця» Тома Сойєра?( Для жителів містечка він став Зразковим хлопчиком, вчинив правильно, за законами совісті і моралі. «Том став славнозвісним героєм-утіхою старих і предметом заздрості малих»)

А що відчував Том? (Він опинився у двоїстому становищі: дні Тома повнилися славою і радістю, а ночі були жахливі.

У лісі , на острові.

-Чому Том так любить образ Робіна Гуда,що навіть знає напам`ять баладу про нього і тримає в лісі відповідний одяг?

-Що Том і Бен Роджер робили в лісі?

Том, Гек і Джо утекли на безлюдний острів посеред Міссісіпі.

-Що там робили хлопці?(вони там купалися, засмагали, ловили рибу, гралися в піратів. Потім Гек вчив друзів  курити люльку. Том і Джо отруїлися нікотином. У них боліла голова, діти блювали. Хлопчики могли й померти, якби викурили трохи більше тютюну.)

-Чому хлопці погоджуються на пропозицію Гека навчитися курити? (Вони хотіли похизуватися перед товаришами)

-Чи варто , для того, щоб повихвалятися перед іншими, долучатися до шкідливих звичок і псувати своє здоров`я?

-Чому зраділи хлопці, почувши спеціальні гудки з порома на річці? (Почали вважати себе героями, зрозуміли, що їх шукають, за ними тужать)

Прокоментуйте фразу: «Пірати рушили назад до табору, їх аж розпирало від марнославних гордощів та свідомості раптом набутої власної ваги й усього того клопоту, якого наробило їхнє зникнення?» Як потім змінився їхній настрій? (Хлопці спочатку раділи тому, що привернули увагу дорослих, а потім зрозуміли, що їх втеча для дорослих — справжнє горе, й засумували, шкодуючи про вчинене.)

Висновки. Том любить фантазувати. У мріях він бачить себе сильним , мужнім, красивим  і тому захоплюється книжками про благородних розбійників і піратів.)

Як змінилося у містечку ставлення городян до «розбишаки» і «поганця» Тома Сойєра?   

 ( Для жителів містечка він став зразковим хлопчиком, вчинив правильно, за законами совісті і моралі. «Том став славнозвісним героєм-утіхою старих і предметом заздрості малих»)

А що відчував Том? (Він опинився у двоїстому становищі: дні Тома повнилися славою і радістю, а ночі були жахливі).

Гек пішов назирці за злочинцями.

Як ви гадаєте, чи правильно вчинив Гек?

Позитивне- Гек дізнається, коли злодії планували помститися , повідомив дорослих. Правильно зробив, за злочинцями необхідно було простежити

 Негативне-наражався на небезпеку, міг сам загинути

А чи змінилося ставлення городян до Гека ? Чи залишився Гек назавжди для городян відщепенцем і волоцюгою?(Ні. Він врятував життя вдові Дуглас і теж став героєм в очах жителів містечка).

У печері.

Як сталося, що Том і Бекі заблукали у печері?

-Чи довго вони там перебували?

-Як Том поводився у цьому важкому й серйозному випробуванні? (В складній ситуації Том не розгубився. Він віддав Беккі шмат пирога, який мав у кишені, знайшов джерело. Коли дівчинка знесилилася, залишив її відпочивати, обв`язавши шворкою, щоб знайти зворотний шлях, і навпомацки обстежував лабіринти печери?

Висновок. Том проявив себе  як справжній чоловік. Він узяв на себе Том сам боїться, але він не дозволяє собі слабкості, підтримує Беккі.

Бесіда

-Що ви можете сказати про стосунки дітей і дорослих, зображені в повісті?  Який він, світ дорослих, у Марка Твена?    Свідчення кривди, несправедливого ставлення до дітей: тітка забороняє купатися в річці, вчителі карають дуже суворо, діти  стають свідками злочину, батько Гека п`яниця і не опікується сином, дорослі змінили своє ставлення до хлопців, коли вони зайшли скарб.

- Чим же відрізняється світ дітей від світу дорослих? Що цінують діти, а що дорослі? -Чи завжди дорослі дуже вимогливі до дітей?  Але читаючи повість ми помітили , що дорослі дбають про дітей. (Тітка Поллі усвідомлює свій опікунський обов`язок і намагається гідно виховувати Тома, вчительу школі довго витримує витівки Тома, тітка щиро жаліє «хворого» племінника і старанно лікує його, Мaф Поттер  розмовляє з хлопцями по-дорослому, і це тішить  Тома і Гека; усе місто оплакує «потопельників» і надзвичайно щиро радіє поверненню мандрівників; суддя Тетчер організовує гарний відпочинок за містом для всіх дітей; вдова Дуглас бере опіку над безпритульним Геком.

Висновок. Діти здебільшого хочуть обійтися без дорослих і самостійно впоратися з перешкодами. Однак, якщо ситуація стає справді складною, то найпершою допомогою стають добре серце, дбайлива рука і життєвий досвід дорослого.

Проблемне запитання

Чи завжди вдається і дітям , і дорослим жити так, як хочеш? А як тоді бути з треба?

Яку проблему порушує автор у своїй повісті?(Проблему свободи особистості, проблему власного вибору)

Який же вибір зробив Гек урешті-решт? Хто вплинув на його рішення? Яким чином? (Вплинула погроза Тома: не повернешся до вдови-не візьму в розбійники)

- А як складаються стосунки з дорослими у вас?

5. Рефлексія

Бесіда

-Чи можна сказати, що дитинство-це весела  пора життя незважаючи на всі негаразди та прикрі випадки? Це час пригод, мрій, справжньої дружби. Марк Твен сказав , що повість «Пригоди Тома Сойєра» вважає гімном дитинству, який перекладений прозою. В образі Тома Сойєра намальовано портрет фантазера і ділка, вигадливого і прагматичного, хвалька і романтика, в поведінці якого відчувається не тільки радість дитинства, і й протест проти розміреного, буденного життя дорослого.

 -Як би ви сформулювали основну думку твору? Уславлення радісного світу дитинства, дружби, щирості, небайдужості, взаємодопомоги.  Твір вчить у будь-яких складних  ситуаціях залишатися оптимістом, зберігати спокій, бути готовим прийти на допомогу, у

міти радіти із звичайних речей

 

Завдання. Дружба у нашому класі

Чи були справжніми друзями Том  і Гек ми з`ясували. Та чи живе дружба у вашому класі, перевіримо. А допоможе нам наша ромашка. У нас 7 пелюсток : 

1.                      Взаєморозуміння

2.                      Взаємопідтримка

3.                      Турбота

4.                      Співпраця

5.                      Злагода

6.                      Вірність

7.                      Чесність

За кожну пелюстку поставте оцінку стосункам у вашому класі за десятибальною шкалою  Відповіді  озвучувати не потрібно, тому ставте оцінки правдиво. Підрахуйте загальну кількість балів. Якщо сума 45-70 балів, ви молодці, цінуєте дружбу і її значення в житті. А якщо не набрали і 45 балів? Мабуть,  існують якісь проблеми, і вдома, наодинці, поміркуйте, може, проблема не в колективі, а саме у вас, і, можливо, потрібно змінити себе, своє ставлення до однокласників?

Як ви розумієте вислів «Єдиний спосіб мати друга-це бути другом»

Написати листа Тому, скориставшись кліше.

     Любий , Томе!

З інтересом прочитав про твої пригоди. Особливо сподобалось, як ____. Поважаю тебе за те, що ____.У нашій школі також бувають цікаві випадки. Наприклад. _____. Гадаю, ми могли б стати друзями. До зустрічі на сторінках нової книжки про тебе!

              Учень 5 класу ______.

6.Домашнє завдання. Складіть оповідання, уявивши, що

 було б, якби Том Сойєр з`явився у нашій школі?

Додаток до уроку.

Після смачного обіду з яєць і риби Том сказав, що тепер йому хочеться навчитись курити. Джо підхопив цю думку і оголосив, що він також хотів би спробувати. Гек зробив люльки і набив їх тютюном. Досі обидва новаки курили лише сигари з виноградного листу, але ці сигари "щипали" язика і вважалися не гідними чоловіків.

Вони розтяглися на землі, спираючись на лікті, і почали обережно втягувати в себе дим. Дим мав неприємний смак, і їх трохи нудило, але Том сказав:

— Та це зовсім легко? Коли б я знав це раніш, я б давно вже навчився.

— І я теж,— сказав Джо.— Це ж дурниця!

— Скільки разів я, бувало, дивився, як люди курять, і думав: "От коли б мені навчитися!" Але я ніколи не думав, що зможу,— сказав Том.

— І я завжди так. Правда, Геку? Адже ти чув це від мене? Ось Гек скаже.

— Чув, багато разів,— сказав Гек.

— Авжеж, я казав це сотні разів. Одного разу це було біля різниці. Пригадуєш, Геку? Там були ще Боб Таннер, Джонні Міллер і Джеф Течер. Ти пам՚ятаєш, Геку, що я сказав?

— Ще б пак,— підтвердив Гек.— Це було того дня, коли я загубив білу кульку… Ні, це було напередодні.

— Ну от, Гек пам՚ятає.

— Мені здається, я міг би палити таку люльку цілий день,— сказав Джо.— Мене зовсім не нудить.

— І мене теж! — сказав Том.— Я міг би курити цілий день, але б՚юсь в заклад, що Джеф Течер не міг би.

— Джеф Течер! Куди йому! Та він і двох затяжок не зробить! Хай тільки спробує, побачить!

— Звичайно, не зробить.

І Джонні Міллер теж. Хотів би я подивитися, як Джонні Міллер закурить!

— Куди йому! — сказав Джо.— Він, бідний, ні до чого не здатний. Одна затяжка, і він упаде як мертвий.

— Правду каже Джо. Слухай: ось коли б хлопці могли нас побачити!

— Це було б здорово!

— Але, хлопці, цур, нікому про це! А коли-небудь, як усі зберуться, я підійду до тебе і скажу: "Джо, маєш люльку? Курити охота". А ти відповіси недбало, ніби нічого не сталося: "Так, є в. мене стара люлька та й друга є, але тютюн у мене не дуже добрий". А я скажу: "Ну, то дарма, аби був міцний". І тоді ти витягнеш люльки, і ми спокійно собі закуримо,— хай подивляться.

— От весело буде, Томе! Хотів би я, щоб це було зараз.

— І я! Ми їм скажемо, що навчилися курити, коли були піратами,— от будуть заздрити нам.

— Ще б пак! Звичайно, заздритимуть.

Розмова тривала, але незабаром вона почала трохи в՚янути й уриватися. Паузи ставали довшими. Пірати спльовували дедалі частіше. Рот у хлопців перетворився на водограй. Вони ледве встигали очищати льохи в себе під язиком, щоб урятуватися від поводі. Незважаючи на всі їхні зусилля, їм заливало горлянки і щоразу після цього починало нудити. Обидва хлопці зблідли, і вигляд у них був жалюгідний. У Джо випала люлька з ослаблих пальців, у Тома теж. Водограї працювали несамовито, насоси ледве встигали відкачувати. Джо ледве вимовив:

— Я загубив мого ножика… Піду пошукаю…

Том сказав уривчастим голосом:

— Я допоможу тобі. Ти йди в той бік, а я туди… пошукаю біля струмка. Ні, Геку, ти не йди за нами, ми самі знайдемо.

Гек знову сів на своє місце і чекав цілу годину. Потім йому набридло і він пішов шукати товаришів. Він знайшов їх у лісі, далеко один від одного; обидва були бліді і спали міцним сном. Щось підказало йому, що тепер їм полегшало і що їх ніщо вже не турбувало.

За вечерею обидва смиренно мовчали; а коли Гек після вечері, набивши собі люльку, хотів набити люльки їм, вони в один голос сказали: не треба, у них сьогодні негаразд із шлунком,— мабуть за обідом з՚їли чогось несвіжого.

Десь опівночі Джо прокинувся і розбудив товаришів. У повітрі стояла зловісна задуха. Хлопці сіли ближче до вогню, хоча ніч була дуже тепла. Вони сиділи тихо і пильно прислухалися. За вогнищем усе потопало в непроглядній темряві.

Раптом щось блиснуло, освітило листя і зникло. Потім блиснуло яскравіше. І ще, і ще. Потім у гілках дерев пронісся тихий стогін; хлопці відчули на своїх щоках чийсь подих і затремтіли при думці, що це промчав дух ночі. На деякий час стало тихо. І раптом знову якийсь зловісний блиск обернув ніч на день і з надзвичайною виразністю освітив кожну травинку, що росла у них біля ніг. Осяяла вона і три бліді злякані дитячі обличчя. Грім прокотився в небі і завмер, відгукуючись здалека глухим гуркотом. Порив холодного вітру промчав, куйовдячи листя і розкидаючи попіл навколо багаття.

Знову спалахнула блискавка в лісі, і тої ж хвилини вдарив грім. Хлопцям здавалося, що від цього гуркоту дерева падають їм на голову. В темряві вони злякано притулилися один до одного. На листя впало кілька великих краплин дощу.

— Хлопці, в намет! — скомандував Том.

Вони скочили й побігли, спотикаючись об коріння дерев і плутаючись у дикому винограді. Буйний вітер лютував у лісі, і все співало й голосило разом з ним. Яскраві блискавки спалахували майже безперервно, знову й знову гримів оглушливий грім. І ось ринув дощ, ніби з відра. Ураган, лютуючи, гнав воду суцільними потоками.

Хлопці щось гукали один одному, але завивання бурі й громові удари заглушали їхні голоси. Однак вони добігли до намету і сховалися під ним, перелякані, мокрі, змерзлі, з їхнього одягу струмками стікала вода, але кожний радів хоч тому, що має товаришів у нещасті. Розмовляти вони не могли, навіть коли б буря не заглушала їхніх голосів,— так люто лопотіло над ними старе вітрило.

Гроза дедалі посилювалася. Нарешті повівом зірвало вітрило, закрутило ним і понесло геть. Хлопці схопили один одного за руки і побігли, щохвилини спотикаючись і набиваючи собі синці, під захист великого дуба, що стояв на березі.

Тепер боротьба була в самому розпалі. Під безперервним сяйвом блискавок усе вимальовувалось надзвичайно яскраво: зігнуті дерева, розбурхана ріка, вкрита білою піною, темні обриси високих скель на тому боці, що бовваніли з-за густої завіси дощу. Раз у раз якийсь лісовий велетень, полігши в бою, з тріском валився на землю, ламаючи молоді дерева; неослабний гуркіт грому перетворився тепер в оглушливі вибухи, різкі, сухі, невимовно жахливі.

Під кінець буря напружила всю свою силу і залютувала з нечуваною енергією; здавалося, вона розірве острів на шматки, спалить його, вирве з корінням дерева, до смерті оглушить кожну живу істоту — все це за одну мить. То була страшна ніч для хлоп՚ят без притулку.

Нарешті бій ущух, війська заходилися відступати. Їхні погрози і прокляття лунали дедалі глухіше. Помалу на землі знову запанував мир. Хлопці повернулися до табору дуже злякані. Але виявилося, що їм таки пощастило, бо у великий платан, під яким вони завжди ночували, вдарила цієї ночі блискавка, і вони б загинули, коли б залишилися під ним.

Усе в таборі було мокре. Вогонь погас, бо вони були безтурботні, як і всякі хлопці цього віку, і не вжили заходів, щоб урятувати його від дощу. Це було дуже неприємно, бо всі троє промокли до кісток і тремтіли від холоду. Вони красномовно висловлювали своє горе, але потім помітили, що вогонь пробрався далеко під великий пень, і ще жевріє кілька жаринок. Хлопці терпляче взялися до діла, зібрали сухі тріски й кору з-під захищених деревами пеньків, і, нарешті, їм пощастило розпалити вогонь. Вони накидали туди великих гілок, вогонь запалахкотів, і вони знову повеселішали. Підсушивши над вогнем шинку, вони чудово повечеряли, а потім сіли біля вогнища і до ранку гомоніли про свою нічну пригоду, хвалькувато прикрашаючи її: спати все одно було ніде, бо навколо не лишилося жодного сухого місця.

З першим променем сонця хлопців почала знемагати дрімота, і вони лягли на березі, на мокрому піску. Незабаром сонце добре припекло, і вони похмуро почали готувати собі сніданок. Але, і попоївши, почували себе розбитими; все тіло ломило; у душу знову закрадалася туга за домівкою.